За останні кілька років реалії нашого суспільства кардинально змінилися. У силу обставин дівчата та жінки все активніше беруть на себе те, що роками вважалося виключно чоловічою прерогативою. Вони успішно освоюють складні професії, стають за кермо важкої техніки, керують складними процесами і все частіше, ламаючи будь-які стереотипи, масово сідають на мотоцикли і Cherry Bombs тому приклад.
Двоколісний світ переживає справжню жіночу експансію, і чоловіча монополія на асфальті остаточно руйнується. Сьогодні дівчина в сідлі – це не рідкість і точно не прикраса для мотоцикла.
Знайомтеся: Антоніна, засновниця Cherry Bombs
Їй 22 роки, за фахом психолог, за стилем життя — спортсменка та завзята мандрівниця, а за покликанням — засновниця і беззаперечна лідерка жіночої мотоспільноти Cherry Bombs.
Поки інші намагаються довести своє право на існування у консервативному, просоченому тестостероном чоловічому мотосвіті, вона пішла іншим шляхом — створила свій власний. І на цій території гра йде виключно за її правилами.
Моя сьогоднішня співрозмовниця — людина максимально пряма, відверта, а в деяких питаннях навіть жорстка та безкомпромісна. У розмові вона не намагається здаватися зручною, згладжувати кути чи грати роль ідеальної дівчинки на мотоциклі. Антоніна говорить без прикрас про те, що багато хто воліє залишати за лаштунками, або просто дипломатично промовчати.
Про безпеку та комфорт
Багато хто приходить у мототему заради адреналіну чи статусу. Для Антоніни все почалося з прагматичного бажання комфорту та безпеки, якого їй не міг дати змішаний колектив.
Антоніна, засновниця Cherry Bombs:
Я їздила з різними компаніями: і з хлопцями на літрових спортах, і на адвенчерах. Проте швидко зрозуміла – це не моє. Я не хочу гнатися за кимось на межі своїх можливостей. Я хочу їхати у своєму темпі, отримувати задоволення і відчувати безпеку. Тому розпочала пошук дівчачої компанії, з якою мені було б максимально комфортно та зручно. Яке ж було моє здивування, коли я зрозуміла, що у Івано-Франівську просто не існує суто жіночої мотоспільноти. Враховуючи мій величезний організаційний досвід та роботу у соціальних проектах ріщення було прийняте блискавично. Я Людина, котра, коли бачить, що чогось не існує, то відразу то створює. Так і з’явились Cherry Bombs.
Наступне моє здивування було ,коли я побачила, що таких людей дуже багато, і за короткий час кількість учасників спільноти склала 22 особи. Іншим неочікуваним фактом стало те, що спільнота, котра зародилася в Івано-Франківську, вже вийшла за межі регіону, об’єднуючи дівчат із Вінниці та інших міст України. Чесно кажучи, жодних планів географічного розвитку у мене не було. Але навіть під час приїзду до Івано-франківська Елспет Бірд, приїхали дівчата з інших міст, котрих ми супроводжували, допомогли дістатися на захід та котрим пізніше влаштували екскурсію містом.
Насправді ми стали набагато популярнішими ніж очікували
Про мотоцикли
У суспільстві міцно засів міф: якщо дівчина на мотоциклі, то це обов’язково має бути яскравий спортбайк, обраний виключно за кольором пластику.
Реальність Cherry Bombs кардинально інша. Щодо вибору техніки немає жодних обмежень чи нав’язаних стандартів. Тут панує практичний підхід. Головний критерій, за словами Антоніни – це комфорт та зручність керувування. Сама вона їздить на KTM Duke 390 і впевнена, що для першого мотоцикла об’єм до 400 кубів є оптимальним вибором.
Дівчата люблять те, що зручно- коротко констатує Антоніна.
В їхній тусовці їздять перважно на KTM Duke390, Yamaha MT-03, та подібних нейкедах чи стрітах. Для тих, хто надає перевагу спортивному стилю, ідеальним варіантом стають 400-кубові спортбайки: Kawasaki Ninja чи Honda CBR. А дівчатам, для яких мотоцикл це виключно транспорт вихідного дня, для недалеких прохватів, цілком вистачає і 250-кубових китайців.
Але є й вийнятки: одна з учасниць катає на Honda NT650 Bros 1987р.! В складі спільноти є не тільки першосезонники, а й дівчата з досвідом кермування мотоциклом більше 5 років. Є учасниці з досвідом регіональних та міжнародних подорожей. Вони передають свій досвід іншим, катають новачків чи тих, кого цікавить мототема. Також за містом проводять тренування для покращення навичок їзди для всіх бажаючих та здійснюють супровід тих, хто рухається у місті. Свого роду це маршали. Незважаючи на це, спільнота не женеться за швидкісними рекордами.
Антоніна вкотре повторює :
Cherry Bombs це не про швидкість, а перш за все, про безпеку та комфорт. Комфорт як їзди так і спілкування. Їхній крейсер в колоні – 70-90 км/год. Ніхто не намагається нікому нічого довести чи змагатися у потужності чи швидкості
Про хайп та екіп
У питаннях безпеки Антоніна категорична: вся її компанія виїжджає виключно у повному екіпіруванні. Не має значення холодно чи жарко, комфортно чи ні у екіпі.
До популярного в інстаграмі тренду, коли дівчата заради ефектних хайпових відео розсікають на спортбайках у шортах або топіках, вона ставиться вкрай негативно, і не підбирає толерантних слів.
Я до них відношуся так само, як до чоловіків, які їздять без шоломів на круїзерах… Я розумію, їм жарко, їм так подобається. Але це погано, це небезпечно. Наголошує Антоніна.
У мене питання лише до безпеки. Якби я побачила, що в мене дівчинка так приїхала, я б сказала, щоб вона пішла і вдягнула захист, тому що це д……м. Банально, можна стертися об асфальт , як крейда.
При цьому дівчина не вдає з себе безпомилкового райдера. Вона відкрито ділиться власним досвідом падінь, показуючи, чому наявність екіпірування- це не просто слова, а необхідність, яка рятує життя.
Я скажу як є, я це всім розповідаю. Перший день, ще до покупки свого мотоцикла, коли тільки на нього сіла, заїхала в бордюр, впала і поцарапала ручку. Це я ще не купила мотоцикл! Тому що я новенька, я зелена… Але це мене не зупинило, я сказала: я цей мотоцикл підкорю, і я на ньому буду їздити. Я на голову падала, коли вчилася, і поцарапала шолом. У мене був страх, що я на мотоцикл більше не сяду. Першою думкою було: а може це знак? Може мені не варто продовжувати. Що можливо не варто купувати мотоцикл? Але наступною думкою було те, що я вже скільки всього пройшла, відучилася у мотошколі, та й просто це вже з мого характеру, я така людина: та нє, блін, я впала, я встала і піднялася. Інакше сама себе не буду поважати.
Її позиція проста: падають усі, і страх чи помилки на початку – це абсолютно нормально. Але саме екіпірування та внутрішній стрижень вирішують, чим це падіння закінчиться і чи вистачить у тебе сили волі та характеру щоб сісти в сідло знову.
Про сексизм та конфлікт світоглядів
На запитання про те, чи доводиться дівчатам стикатися з проявами сексизму, зневагою від водіїв авто чи негативними коментарями в соцмережах Антоніна дає доволі несподівану відповідь. Виявляється, цивільний зовнішній світ реагує на мотоциклісток цілком адекватно. Справжня токсичність прилітає зсередини самої мототусовки.
Я б не сказала, що я відчувала сексизм від прохожих людей. Я більше відчувала сексизм, можливо, від інших мотоциклістів, зізнається Антоніна. Від інших мотоклубів, від тих, хто дуже має консервативну структуру в собі
Антоніна знає цю систему зсередини, адже якийсь час сама перебувала в офіційному мотоклубі. Вона пішла звідти через когнітивний дисонанс: з одного боку, клуб пропагує байкерську свободу, з іншого — накладає на тебе купу обов’язків та обмежень.Тому спільнота свідомо відмовилася від традиційної клубної ієрархії.
Втім, на зверхні погляди чи упереджене ставлення дівчата просто не звертають уваги. Їхній пріоритет- власна свобода.
Водночас наша героїня безжально руйнує ще один популярний міф про те, що будь-який суто жіночий колектив неминуче перетворюється на серпентарій. У Cherry Bombs все працює з точністю до навпаки.
У дівчат більша солідарність між собою, ніж у чоловіків. Тобто в нас таке може бути, що ти можеш навіть ненавидіти цю жінку, але якщо тут якісь питання жіночої солідарності (бо там чоловік зрадив чи ще щось), ти станеш на її бік. Я це сама переживала, сама робила. У дівчат дуже сильна солідарність одна до одної, просто як до жінок
За словами Антоніни, вона як психолог бачить цю динаміку зсередини і дуже цінує те, як дівчата готові підтримувати одна одну- як на дорозі, так і в життєвих кризах.
Про особисте життя
Як мотоцикл впливає на особисте життя і чи обов’язково дівчині з мотоспільноти шукати собі партнера в темі?
Антоніна зазначає, що це питання суто індивідуальне. Багато дівчат у Cherry Bombs мають чоловіків, які взагалі далекі від мотоциклів, і це не заважає їм будувати міцні стосунки. Проте для самої лідерки спільноти захоплення є принциповим моментом.
Вона порівнює це з різним стилем життя, коли один партнер активно в спорті, а інший — ні.
Мені в пріоритеті людина, яка цікавиться мотоциклами. Бо це знаєте, як людина, яка займається спортом, і яка не займається — дуже важко знайти спільну мову, пояснює Антоніна.
Важливо, щоб партнер розумів тебе. Щоб я могла з ним кататися і ділити оцю важливу частину життя разом
Ще один критичний фактор для неї це відсутність будь-яких обмежень з боку чоловіка. Їй потрібен партнер, який поважатиме її вибір і не намагатиметься посадити її вдома, прикриваючись, наприклад, стереотипами про материнство чи небезпеку.
Я особисто взагалі не планую вагітності, тому мені хочеться так, щоб я з людиною могла по життю кайфувати, — відверто каже вона. — Не обов’язково, щоб він був мотоциклістом, але було би прикольно
Філософія тут і зараз
Коли мова заходить про поради тим, хто ще тільки придивляється до мотоциклів, Антоніна не філософствує довго. Вона дає одну чітку настанову: не відкладати на потім.
Якщо думка про покупку мотоцикла вже виникла, її треба реалізовувати зараз, маючи на це час і можливості. У їхній спільноті є дівчата, які почали їздити і після сорока років. Антоніна впевнена, що вік не має значення. Найгірше – це відмовитися від мрії через страх чи сумніви, а в глибокій старості сидіти і шкодувати про те, чого ти так і не спробував.
Від автора: Асфальт однаковий для всіх
Раніше дівчина на мотоциклі часто сприймалася, або як нажопниця, або як виняток із правил. Те, що сьогодні роблять Антоніна та її спільнота Cherry Bombs = це вже не виняток. Це нова реадьність.
Слухаючи її, я зловив себе на думці: цьому прагматизму, рівню жіночої солідарності та повній відсутності дешевих понтів багатьом колективам варто було б повчитися. У цих дівчат немає бажання комусь щось доводити. Вони їздять для себе, цінують холодний розум і залізну дисципліну.
Ця розмова вкотре доводить: неважливо, якої ти статі, скільки тобі років і який логотип виштампуваний на баку твого байка. Головне- це те, що в тебе в голові.
Тому, якщо ви досі вагаєтесь, перечитайте пораду Антоніни ще раз. Життя не має чернеток, і його не вийде переписати начисто. Завжди краще стерти екіп, ніж стерти власні мрії.
Слідкуйте за дівчатами у соцмережах, приєднуйтесь до їхніх виїздів і не бійтеся робити перший крок.
Редакція moto.in.ua щиро бажає Антоніні та всій команді Cherry Bombs розширення географії, надійної техніки та нових крутих маршрутів
Залишайтеся такими ж справжніми і продовжуйте писати власні правила гри на асфальті.
Рівних доріг та повних баків!
